Я розфарбовую веселкою дорогу –
Набридла чорно-біла полоса!
Не бути кольорам, що не бажаю,
Бо маю право фарбувать своє життя
Я завжди впевнена, і всім того бажаю,
Що чорною бува лиш злітна полоса,
Тому у відчай я ніколи не впадаю,
А лиш молитвами благаю Небеса.
Я розфарбовую веселкою дорогу,
А в кожен день вплітаю лиш любов,
Бо догоджати вчили тільки Богу,
Щоб від гріха не закипала кров.
Нікому я нічого не доводжу –
Моє життя не теорема для лихих,
Не опущусь до нечисті смороду,
До ядовитих висловів їх злих.
Я розфарбовую веселкою дорогу –
Щоб не ступала й нишком чорнота,
Я в Бога молю про хорошу долю,
Щоб душу переповнити сповна
Коли нема мене, то можуть й вбити
Не те що лаяти й обмовами клясти…
То ж не кажи, що там вони говорять,
А лиш чому між ними був і ти..?
Я розфарбовую веселкою дорогу –
Щоб лиш по ній ступати кожен день,
Та йшли роки весело-кольорові
А діти, щоб своїх по ній вели дітей.
3.03.16
Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648649
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2016
автор: Lilafea