1
Сьогодні я втратив тебе,
І це немовірно болить
Печаль душу мою скрибе
І вогнем вона горить.
Я не пригорну тебе до рани,
Я ніколи тебе не пригорну
Ти не моя, ти не моя кохана
Ти відголос далекого сну.
І вже здається не люблю -
Твого голосу, твоїх очей
Я Господа тепер молю,
Забути ніжність тих ночей.
2
Стерти пам'ять хочу я
Заглушити крик душі,
Хай згасне любов твоя
В очах, що мов ножі.
Колють вони мене
Сверлять мозок мій
Сліпить світло ясне,
Що палає з-під вій.
Я знаю правду розтаваннь
Я знаю безвихідь її,
Що буде багато стражданнь,
Що буду чути фрази твої.
В снах і наяву
Звучати буде голос твій-
Боже! Як я перепливу?
Це море без надій.
3
Самітником в пустелі жити краще,
Ніж з тобою. Під дахом одним
Що секунди стає мені важще
Ховати душу в цигарковий дим.
Я забуваю, забуваю
що таке реальність, і реально
Пам'ять літрами заливаю,
Це тупо і банально.
Але по іншому ніяк
Не втикти від правди
Моя любов, мов маяк
Тліє на березі завжди.
4
Година минає за вік
Прошиваючи душу і серце
Вони ридають, як двоє калік
Яким рани посипали перцем.
Якби можна було зупинитись
Я б зупинився давно
Безліч раз помилитись,
можна лиш в кіно.
Досить грати ролі!
Пора очі відкрити
Любити без волі
це значить не жити.
5
Душа відспівала пісень
І вогник запалила
Мене чекає новий день
Без тебе вже мила.
Я вечором лягаю спати
З думкою, що втратив тебе
Вона мене буде цілу ніч хвилювати
А наранок з пам'яті моєї піде.
1 березня 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2016
автор: lypnec