Коханий, сонце моїх вій!
Торкаєшся зап'ястя..
І шепіт незбагненний твій
У думці - ехо щастя.
Ти - звичний, любий, дорогий
Долоні зігріваєш..
Та часом, лютий і чужий,
Мов навпіл тіло краєш.
Комфорт і затишок даруй,
Як сонцю мила днина,
І слово лагідне почуй,
Ріднесенька людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2016
автор: Анастасія Кравець