З весною, любі поетеси!!!
Коли зорі зникають березневого ранку,
А сніги потічками біжать до ріки.
Одягайте мужчини свою вишиванку,
Бо на дворі весна і святкують жінки.
Ще не чути набату первоцвіту й медунки,
Проте квітнуть кохані весною жінки.
Вони хочуть любові, прагнуть ласки, цілунків,
Напиватись любові хоч раз в рік до снаги.
Сяють сірі і карі, сині-сині, як небо,
Оченята коханих, що милують серця.
Жінка прагне уваги – більш нічого не треба,
Щоб сіяла усмішка та, що їй до лиця.
Дорогенькі красуні, кожна з Вас чиясь доля,
Зичу щастя Вам, любі, щоб співала душа.
Щоб були всі стрункими, наче в полі тополя,
Щоб завжди вистачало для потреби гроша.
Щоб робота у радість, щоб достаток у хату,
Кава в ліжко щоранку, можна чай, чи узвар.
Хай щодень для Вас, любі, перетвориться в свято,
А весна Вам щороку додаватиме чар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648288
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.03.2016
автор: Віталій Назарук