Мозок снує думки, як павук своє павутиння...
Жити, пізнати життя,як мити брудне начиння…
Щастя у вирі проблем – формула грішного світу.
В ньому – марноти і секс – усе, щоб душі зотліти…
Божий Закон – не для всіх, бо зваби від зла прийняли…
Люди забули про гріх і що Христа розіп’яли.
Бог Свого Сина віддав, щоб усім гріхи простити.
Людям потрібно лише Господа й ближніх любити!
(1999р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648252
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: палома