Серед місячних променів спікся,
До веселки початку майнувся.
Відправлятися тра до Стіксу,
Ще ніхто зідти не повернувся.
Ще живий, але вже у Наві,
Час рушати за небокрай.
Та лунає лише в уяві
Голос твій:" милий, чекай!"
Погляд щемний марно шукає,
Не прийшла, даремно шукати...
Голос Рода на плечі лягає:"
Все, козаче... Вже час рушати..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648215
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Лесь Перший