Я сьогодні – весна!
Сплять сонця під моїми повіками
у чеканні тебе.
І дарма,
що на клаптиках скронь
зачепились сніги. –
Хай же коси, стікаючи ріками,
упадуть в береги
твоїх ніжністю дужих долонь.
Я так рясно цвіту
у душі сон-травою і піснею!
Перевитий в дует,
злине приспів у гамі зізнань.
Я – обрамлена мрія,
де серце до щастя притиснене,
кожен карб –
першоцвіт у саду
нерозквітлих бажань.
Я вдихаю тебе
і цей світ
з романтичними згустками,
мені тісно в собі,
мов планету – тебе обійму.
Я – мадонна весни!
Молитовна вустами-пелюстками,
я несу в собі рай,
той,
що
ЖІНКА
наймення йому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2016
автор: Любов Матузок