****

Стоїть  зухвало  бритий  рекетир,  
З  такою  мордою  взамін  мішені  в  тир,  
Щоби  стрільцю  хотілося  поцілить.
Стоїть  вдоволений  собою  та  плечистий
Та  запах  розповсюджує  нечистий
Від  змащеного  дезодорантом  тіла.

Він  дивиться  немов  із  домовини,
Немов  усі  навкруг  йому  вже  винні,
І  він  шукає  –  хто  ще  завинив.
В  душі  вже  жалю  й  грама  не  дозволить,
Бо  співчуття  давно  на  силу    волі
Та  безсердечність  тупо  замінив.

І  вигляда  його  боксерська  морда
Тим  задоволеніше  і  тим  більше  гордо,
Коли  причинить  хоч  найменший  біль.
І  так  мені  стає  чомусь  противна
Його  криклива  виправка  спортивна,
Й  душі  невиліковно  хвора  гниль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648166
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: COLONEL