Я так хотів торкнутися руки,
Твоєї люба ніжності пізнати.
Ті почуття проніс через роки,
Повір мені, що вмію ще кохати.
Думками я малюю твій портрет,
Мені тебе весь час не вистачає.
У мріях пригортаю силует,
А серце невідомістю страждає...
Немаю права турбувати я,
Твій ніжний сон голубко сизокрила.
Лягаю спати шепочу ім'я,
Для мене рідна ти така і мила.
Думками я малюю твій портрет,
Мені тебе весь час не вистачає.
У мріях пригортаю силует,
А серце невідомістю страждає...
Що нам робити, коли час минув,
А на порозі вже вмостилась осінь.
У тебе я у сні сьогодні був,
Під впливом цього сну я ще і досі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)