Старе кафе, яке не в моді,
Маленький стіл і лампа на столі,
Сидить один він на порозі,
І думає : "Минули дні..."
Минулі дні, які він не забуде,
Він в пам'яті шукає світлу мить,
Яка надією на щастя буде,
Але надія поки спить...
Чого йому потрібно відшукати,
Кому сказати: „Є Любов „?
Він іншим вже не зможе стати,
Бо зрозумів, що є Любов.
А янголи літають в небі,
І посміхаються йому з гори,
На тебе ще багато інтермедій,
Чекає друже у житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648005
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Константинов