«Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.»
Шевченко Т.Г. *
Молюся щиро за Вкраїну!
Бо не однаково мені,
Нехай в полоні вражім згину,
Та на холодній цій стіні
Своєю кров'ю накарбую:
Люблю тебе!
Без зайвих слів,
Всім серцем, як ніколи, чую
Єднання рідних кольорів,
Й останні врізані події
Мого життя, - переплелись
У вибір долі...
Є Надія!
І сили є! Тільки не злись,
Почуй тремтіння свого серця,
Полинь думками у моє,
Воно з судилища сміється
І Віру в краще роздає
Усім навкруг!
І навіть диким
Отим пройдисвітам-катам,
Що переплутали сенс світу
І лижуть зад брудний царям...
Не переймайся, справжня воля -
Людське незаймане життя,
Кому які роздали ролі
Напрочуд видно! Але ж я
Так сильно і ласкаво прошу:
- Не здай своєї голови,
Неси Кохання тяжку ношу,
Й живи!
Усім на зло, живи!
29.02.2016
*Повне зібрання творів у 12-и томах.
–К.:Наукова думка, 2003р., т.2, с.13
Картина Запорізького художника Михайло Дяченко
https://www.behance.net/gallery/22979303/Free-Savchenko-Global-Day
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647862
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.02.2016
автор: Serg