Не українець ви і не єврей,
Слуга ви Легіону.
Впритул не бачите людей…
Як вихідці Сіону.
Не вправі нам заборонить
Це право дане Богу.
Ні не цьому, що на Землі…
Тому, що має вищу Змогу.
Не дасть зобидити людей,
Синів своїх від Сонця.
Не ваш неправедний юдей…
Де викладка масонська.
Диви, обрав собі «народ»,
Жирують ниці клони.
Потомки тіней і заброд…
Для них писав Закони.
Гібреям стирив був давно,
Скрижалі в Вавілоні.
Нас Божих виваляв в багно…
Возніс вас в пантеоні.
Чужий мені, чужий народ
Не стану прославляти.
Нам стільки горя від заброд…
Не можу, я мовчати.
Мені Творець мій розум дав,
Вділив дитя талантом.
Він богів ваших не питав…
Єдиним є Гарантом.
Мене ж ви пане не займай
Не обзивай фашистом.
З своєї мисочки лакай…
Тихенько, чи зі свистом.
Не бачу кращих серед вас,
Усюди шулери, бандити.
Де гроші влада, ваш анфас,
Ворюги – ерудити.
Ви б пане тих заборонив,
Що гадять Україну.
ВАНЬОХи, ЗіГи, МИШі з Нив…
Паскудять солов’їну.
Коли ж не правий в чомусь я,
Подай, до свого суду.
Народ оцінить, - то сімя…
Зерно омиє з бруду.
Якщо ж ви
праведний давай,
Будем
дискутувати.
Прошу в сторіночку... бай, бай,,
Готовий я дебати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647519
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Дід Миколай