Я вигораю.

Як  має  починатись  звичайний  ранок  звичайної  людини  при  звичайних  умовах.  Слово  "звичайно"-  таке  зараз  дивне,  його  навіть  вже  не  вистачає.  Дійсно  признаюсь  тобі,  я  все  віддала,  щоб  повернутись  до  тих  сірих  буднів.  Але  зараз  не  про  це,  повернімося  до  ранку.  Напевно,  він  почнеться  з  голосного  дзвінка  будильника,  потім  ванна  кімната,  кафа  і  поспіхом  зібрана  сумка,  яка  прямує  з  тобою  до  дверей.  Як  же  це  для  нас  звично,  але  чи  ти  ніколи  не  задумувався,  що  все  це  може  просто  перерватися  і  зупитися,  вся  ця  симфонія  буденності  просто  зникне.  Так  сталося  і  зі  мною,  але  зараз  жалкувати  про  втрачене  не  час.  Ми,  любий  друже,  виживаємо  і  мрії  про  звичність  здаються  чимось  недосяжним.  Як  же  це  все  почалось?  Запитаєш  ти,  але  я  краше  розповім  у  що  це  перейшло...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: one_my_chаnce