Студенти філфаку і Ку-Клукс-Клан,
Кожен одеський нормальний пацан,
Навіть останній із Могікан -
Всі завмирають при слові Жадан!
Черниці скидають і рясу, і сан,
Дівчата кидають і хлопців, і план.
Я відчуваю їх збуджений стан,
Коли окуповує сцену Жадан.
З пустелі покірно іде караван,
Будда спускається з гір та саван,
Здається, книгарню беруть на таран:
Це на полицях з'явився Жадан!
Не продаються Тора й Коран,
Вбив Шахрезаду підступний султан,
Не порятує казковий саван,
Коли "Капітал" зачитає Жадан.
Друг-інтроверт викидає диван,
Друг-депутат забуває путан,
Яхту втопив нігіліст-капітан,
Так попросив їх зробити Жадан.
Навіть у мертвих порветься пукан,
Дівчата, знімайте жаркий сарафан!
Передчуваю безмежний фан,
Давайте кричати хором.
P.S. Якщо тобі присвячують оди ще за життя -
ти випереджаєш час на кілька кроків.
Але що лишиться від цієї слави після твоєї смерті,
коли життя тебе пережене?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647421
Рубрика: Ода
дата надходження 27.02.2016
автор: Олександр Ткачинський