Сутінки заглядають в кав'ярню...
Їм цікаво,
як кидаю цукор у каву,
як наливаю гарячі вершки...
Ясноокі
зчитують мрії мої солодкі
й злизують наче
вершкові мої думки...
Цукор у каві тане,
сутінки тануть в ночі...
Вершками в думках хмари,
вершками у мріях море...
У мріях цілунки цукрові
і кавові очі
а в них таке звабливе: "Хочу!"
Романтичне крізь ніч "Only you"
романтичні малює бажання...
Але ж, я вже не вмію лю...
Я вже тисячу літ без кохання...
Може пити міцнішу каву ?
Може воно без кохання ліпше ?
Звідки ж тоді мої надихання ?
Для кого ж пишу вірші ?...
©dniprovska
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Наталя Дніпровська