Тук-тук! Привіт! Це я – твоє Кохання!
Невже на мене зовсім не чекав ?
Невже забув всі наші сперечання
І як від мене похапцем втікав?
Як закувавшись в льодові окови,
Мене ти стратив. Думав, що помру.
А сам старався жити, й знов і знову
В болоті свого відчаю тонув.
Та якось мені ангели сказали,
Що кожну мить вночі на всі лади,
Твої уста знеможено шептали:
«Прости – пробач, помилуй і прийди»
І я воскресло знов і повернулось,
Тобі віддалось : «На мене! Тримай!»,
Застигле серце в грудях стрепенулось…
Ти тільки знов від мене не втікай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2016
автор: COLONEL