Ранами узбереж

Ранами  узбереж
Долю  свою  несеш
Щастя  своє  і  біль
Просиш  собі  стокриль
Просиш  собі  життів  
Просиш  собі  прощень
Замість  своїх  братів
Бачиш  лише  мішень
Кожен  із  них  -  із  тих
Що  по  той  бік  ріки
В  засідці  теж  затих
І  не  подасть  руки
В  небі  твої  чини
Певно  гроша  не  варті
Бідні  земні  сини
І  не  смішні  в  них  жарти
Вкотре  чекають  страти
Бідні  земні  сини
Хай  їм  удома  мати
Намолить  щасливі  сни

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647014
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Той,що воює з вітряками