Вставай, Україно, не плач –
Ще в кріслі своєму палач,
Він руки в крові обагрив.
Не згай того часу-пори.
До діла ставай – не розмов,
Щоб не повернулося знов
Те пекло, що він збудував,
Тобі ж я життя дарував,
А іншого в мене нема
Його ж віддавав недарма.
Вставай, Україно, в цей час –
Багато роботи у вас.
21.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646993
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)