У листопада тихий крок.
Зриває вітер останній лист.
То осінь знову дає урок –
Ніщо не вічне, тож стережись!
Рудим дівчиськом була весна,
Із ластовиннячком на чолі.
Любов і радість несла вона,
Ховались в мороці сили злі.
Так пролітало немало літ,
У снах був долі добрий знак.
Я мріяла змінити світ.
Та, слава Богу, не знала як.
Зриває вітер останній лист,
Думки, як хмари над головою,
Кружляє осінь, танцює твіст,
І знову мирить мене з собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646973
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Олена Бокійчук