Слова пусті, слова вагомі –
І ті, і ті – в горі полови.
Час-вітер вивіє полову.
Як діамант, вагоме слово
Живучим зерням засіяє.
Лишень володар вибирає
Для свого зерня майбуття:
Дасть сходи – смерть, а чи життя,
Що зійде – смуток, а чи радість;
Передувати має знанність.
Не будь, сіячу, лихословом.
Будь обережним у промовах –
Між люди добре слово сій,
А хиже сіяти не смій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646964
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Михайло Нізовцов