Мені це потрібно, як спокій у сонну годину,
Як в спеку жаданих, цілющих і довгих дощів,
Як люблячим серцям хоча б ще одненьку хвилину,
Як літньому саду жужання в повітрі хрущів.
Для мене важливо і завжди на першому місці
Стоятиме це до останнього вздоху землі,
Як місяць потрібен вночі неосяяній зірці,
Як сиві тумани важливо зібрати імлі.
Моє все єство це жадає, просить, благає,
Шукає ночами у снах божевільна душа,
В кромешній пітьмі босоного, тихенько ступає,
Коли не знаходить, то далі у вирій руша.
Коли я знайду своє диво, сховаю його за плащем,
І бісером вишию квіти, як на вишиванці,
Його берегтиму, допоки ще ніч не залиє дощем
Мої ясні очі і сонце не спалить їх вранці.
03.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646868
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Юлія Нова