Коли вертаєшся додому,
До рідних серцю берегів.
Враз забуваєшся про втому,
Та пам'ятаєш хто любив.
Хто пригортав і грів долоні,
Душевне надавав тепло.
Від щастя пульсували скроні,
На серці затишно було.
Високі мальви біля хати,
Повітря чисте і легке.
Вдихаю дивний запах м'яти,
Де ти зустрінеш ще таке...
Там жовті соняшники квітнуть,
В широкім полі край села.
І серцю близьке все і рідне,
Торкалось ніжності крила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)