Як хочеться, щоб знову мир настав
І квіти проросли через броню
Та щоб ніхто ніколи не казав
Бувайте, мамо, їду на війну...
Щоб дітлахів лунав веселий сміх
І щоб журилися ми тільки за погоду.
Щоб не лякав людей зенітний грім,
Щоб град був – лиш маленькі кульки льоду.
Хай прийде син в веселий батьків дім
Збудує хату, виростить садочок.
Та хай лунають у садочку тім
Дзвіночки голосів синів і дочок.
А за столом збереться вся рідня
Брати і сестри, друзі й побратими...
Як хочеться, щоб скінчилась війна!
Моя війна. Моєї України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646739
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Олена Бокійчук