Терплю пориви смути й самоти…

Терплю  пориви  смути  й  самоти,
Кріплюся  міццю  золотою.
Я  знаю  й  вірю  --  це  не  назавжди,
Бо  ти  Господь  завжди  зі  мною!
У  світлі  дня  й  серед  нічноі  тиші
Творець  до  мене  промовля:  
Тебе  повік  в  біді  не  лишу,
Бо  я  -  Твій  Батько,  ти  -  моє  Дитя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Мілена Ділан