Перечепитися за край неба,
Впасти без зволікань в неосяжне марення кінця всесвіту
В цю саму хвилину
Схаменутися
На півслові перехопити повітря
Розправити те що лишилося на місці плечей
На півшляху трансформації
В крила
Сховати руки,
Що ніяк не хочуть зібратися до пуття
Перелякано транслюючи
Загублені слова
Вже не віднайдуть змісту
Шляхи перетнулися,
Тікати безглуздо і нікуди
Так було, ще коли я була дитям
Життя нічому не навчило жінку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Тата