І зразу люд заметушвсь шукати
собі роботу всяку до снаги,
і став він сіяти , ділити і орати,
собі підкорювати ріки і луги.
Старі й малі знайшли собі роботу,
купці усяким крамом запаслись,
відкинули душевную турботу,
земними справами всі зайнялись.
Лише поет не має собі місця,
залюблений в небесную красу,
до сині неба і до Бога звівся:
-Що я у тебе ,Боже, заслужу?
-Тобі чужі діла земнії,сину.
Поділена, вже має хазяїв земля,
та я тебе ніколи не покину,
відкрию тобі шлях у небеса..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646396
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Haluna2