[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uqI1nrQuURc[/youtube]
-------------------------------
З дерев злітає лист пожовклих мрій.
Оголюється суєтність ілюзій.
Своя поезія в беззахисності цій.
Багато так краси у світлій тузі.
Вона не роздає надій тепло.
Покаже як любить останні квіти.
Навчить про те, що назавжди пішло,
не скімлити, не нити, не жаліти.
Бреди неспішно шурхотом надій
у кришталевій і легкій скорботі.
Залиш її у пам’яті своїй,
На полотні, у музиці, в блокноті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646385
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Віктор Ох