Знайшов опору? Не сміши!
З'їдає мозок будь - яке стремління.
Ще міліони кроків до мети,
І тисячі ще днів моління
І можеш впасти, не дійти,
Зійти з дистанції,
Чи збитися на кроки,
Ти десь на пів путі почнеш повзти!
Не дам тобі дійти...
І не тобі твій спокій!
І так верстається той день за днем!
У спробах спроб змінити все навколо.
Позбутися лихих пересторог
І віднайти свій хриплий голос,
Серед катів, твого бажання змін,
Він слабо квітне й ледь жевріє.
І бачиш небо і себе на нім.
І скоро іншого, тобі не буде треба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2016
автор: Андрій Толіч