Я тепло весняне на губах відчуваю,
а ти й досі не знаєш усіх моїх шляхів:
чи то гори скелясті, чи стежина до гаю,
і скільки я збила, об душі камінні, мечів,
і що тіло моє кохається у квітучому рясті,
без тебе душа, що за крок - у сріблясто-морозній траві
сама, захолола, весняне приймає причастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: олена гай