Спалені мости

В  житті  довіри  -  спалені  мости,
Болять  ще  рани  від  тортур,  і  знову
Обманом,  зрадою  в  пекельний  жах  війни
Вписали  гнів  "братерської  любові".

Земля  не  квітне  у  полоні  зла.
Міста  і  села  у  вогні,  руїни...
Розбиті  долі,  молоді  життя
За  мир  покладені,  за  єдність  України.

Та  щезне  гнів,  розвіється,  мов  дим.
І  віруючи  в  людяність  добра,
Ще  обійме  щасливу  матір  син,
Над  мирним  небом  сонце  засія.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646042
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Мирослава Свирид