Мені тебе подарувало небо,
За біль печалі і мій крик душі.
Ти - саме той, що мені треба.
Ти - сонця світ у лісовій глуші.
Я стільки болю довго відчувала
Й боялася зізнатися собі.
Що я так довго не того кохала
І очі довго були все ж сліпі.
Та небо зняло пелену з очей
А на яву була жорстока правда.
Не помічала я стількох речей
І почуттям моїм настала зрада.
Та лиш тепер любов моя чиста,
Все горе у минулому зосталось.
Не має крику, важких сліз і зла,
Твоє серденько в моє закохалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Olesia Bellamy