Поглянь матусю в синє небо,
Душа твойого сина там,
Сьогодні я всміхнусь до тебе,
Хоч не всміхалась доля нам.
Поглянь матусю в ясні зорі,
Тільки сьогодні світять так,
Неначе сонце в синім морі,
Так світять душі у свічках.
Поглянь матусю на простори,
Буяють квітом спориші,
Де оживуть весною гори,
Відкинь той смуток із душі.
Поглянь рідненька у віконце,
Твоя дитина навкруги,
У квіті мальви, в яснім сонці,
В глибоких ріках береги.
Та я живий, в Небесній Сотні,
Служити призваний землі,
Уже шляхів нема зворотніх,
Хай світ поклониться тобі.
Немає болю- лиш розлука,
Між Богом, світом та людьми,
Розлука, мамо, твоя мука-
Та мука за чужі гріхи.
Поглянь матусю в синє небо,
А в нім, десь там, твоє дитя,
У сні пригорнеться до тебе-
В молитві твоїй каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Леся Утриско