Слово предків

Пани  гнобили  нас,гнітили,
Та  турки  крали  в  нас  дітей,
Та  ми  повстали,ми  ожили,
Ми  захистили  нашу  честь.
Нас  гнів  жорстокий  пронімає,
Та  серце  рветься  і  болить,
Коли  на  нашу  Україну
Дощем  не  правда  знов  летить.
Сини  та  дочки,  повставайтe,
І  край,свій  рідний,бороніть!
Йому  ви  славу  здобувайте,
З  руїн  його  ви  підійміть!
За  неї,молодість  свою  віддали,
За  неї,кров  свою  ми  пролили!
За  неї  в  тюрмах  помирали,
Та  Україну,для  онуків,зберегли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645882
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Юльчик382