Людина вічної пісні

                 «Дай  мені  силу  на  пісню,  
                     на  плач,  на  прокляття
                     Розуміння  даруй,  щоби  ясно  сказати
                     Слово  скорботне  про  втрату...»  
                                                                                   (Давтак  Кертог)

Пам’яті  Сергія  Нігояна  та  всіх  розстріляних  і  закатованих  тої  зими  2014  року.

Я  загинув  за  вашу  свободу,
Я  загинув  за  вашу  країну,
На  площі  повсталих  каменів,
Під  небом  важким  зимовим
Серед  людського  виру.
Я  прийшов  з  країни  камінної,
Країни  давньої  і  сумної,
Країни  вохри  і  сонця,
Що  опалило  гори
І  лишило  так  мало
Фарб,  кольорів,  трави,
Країни  каменярів  -  теслярів  тверді,
Гір  високих  і  води  чистої,
У  вашу  країну  заквітчану
Світла  і  тихої  радості
Я  був  так  відверто  закоханий,
Я  читав  вірші  на  площі
Серед  людей,  що  стали  вільними,
Серед  міста,  що  дивилося  в  небо  -  
Синє,  цвяховане  золотом.
Мене  вбили,  щоб  вас  залякати,
Щоб  відібрати  у  вас  мрію,
Мене  вбили  у  День  Надії
День  свободи  вашої  і  єднання,
Я  загинув  перший  -  за  правду,
Перший,  серед  полеглих,
Пам’ятайте  про  нас...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Шон Маклех