А очі ті благали допомоги
І жити так хотілося йому.
Заклякло тіло, нерухомі ноги,
Скосила куля хлопця у бою...
І враз згадалися сади вишневі
І мамині пісні у тім саду.
Теплі дощі і верби королеви,
Ті мрії нездійсненні украду.
І заберу у пам'ять їх до себе,
Щоб гріла мами пісня завжди там.
Як боляче... і потемніло небо,
Не скориться Вкраїна ворогам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)