[b][color="#0033ff"]В молитвах їх згадали поіменно
І променями ввись сягнула пам’ять.
Лиш в грудях крик оглух й пече нестерпно:
Чому ж ще вбивць не наздогнала кара?
Не нам судити - це Господня воля.
Скупі й пекучі сльози материнські.
Десь анголами вже тепер небесна сотня,
І зміни в Україні зовсім близькі.
Бо що б не витворяли темні сили,-
Над нами є сторожа сильна й вічна:
Небесна сотня майбуття відкрила:
І «Пливе кача» - душ це наших пісня…[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: zazemlena