Ні , ми забути це не зможемо –
Здригнувсь , на мить завмер Майдан ,
Коли від пострілів ворожих
Упав Серьожа Нігоян ...
І погляд ... так запам ' ятали ...
Невидимий у серці знак !
Я довго думала ... згадала –
Ісус завжди дивився так .
Вони були одними з перших ,
Що зринули у небеса , -
Пішла назавжди у Безмежність
Небесних Ангелів чота .
Але не можуть Батьківщину
Свою покинути й на мить ...
Єдину в світі Україну
Небесне військо боронить !
Вони із нами поруч , знаю !
І , що б там хто не говорив –
Як ненадовго бій стихає ,
Відчуйте шелест їхніх крил ...
15 .02 .16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645660
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)