Рідна Мова
Віками нам тлумачать русофіли,
Що мови української нема,
Що нібито вона не має сили,
І що російська мова виникла сама.
І що вона найголовніша серед мов,
І кожен має мову ту вивчати,
І кожен день тлумачать знов і знов,
Російською ти маєш розмовляти.
Що українська зовсім і не мова,
Що це малоросійський діалект,
І все що не російське, то є змова,
І в українців недостатній інтелект.
Тлумачать щось там про “великий и могучий”
Єдино правильний з усіх сторін язик,
Забувши зовсім, мову лагідну, співучу,
Ту мову, до якої серцем звик.
Ту мову, що гнобилася віками,
Яку ховали й намагаються ховати,
Ту мову, що існує разом з нами,
Якої нас навчала рідна мати.
Послухаєш, що кажуть невігласи,
І соромно стає, а часом жаль,
Забули лижучі чужі лампаси,
Словник російської, складав їм німець Даль.
Забули бідні, що “великий и могучий”
Був триста років під монголами, отож,
Лишився вплив їх звичок неминучий,
І дещо з їхніх виразів також.
Ми чуємо по радіо, з естради
І вже не в’януть вуха, кожен звик,
Що той нав’язаний “великий и могучий”,
За суттю, просто матірний язик.
Тож пестують цю дивну амнезію,
Так, наче все навіки змив потоп,
Забувши тих, хто прославляв Росію,
І що вірші складав їм зовсім ефіоп.
Забули як сюди ходили вчитись,
До Могилянської “российские мужи”
Набрались трохи розуму й освіти,
І розповзлись по світі мов вужі.
Як запозичили історію народу,
Як їм співали українські солов’ї,
І як не маючи ні племені, ні роду,
Десь загубили корні всі свої.
Забули і про Київську Державу,
Забули, що в прадавню сивину,
Коли мав Київ Магдебурзьке право,
В лаптях ходили московіти на війну.
І все, що мала ця велика і єдина,
Загарбана з початку до кінця,
Така надумана Велика Батьківщина,
Що розкололась мов шкарлупка від яйця.
Хоч намагаються пихаті й величаві,
Російську мову розповсюдити без меж,
Нехай живе собі в своїй державі,
І інші мови поважає теж.
І щоб там не казали русофіли,
Про мову українську, то дарма,
Бо мають мови нездоланну силу,
І українська мова зокрема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Harry Nokkard