Неначе сонце, сходять оті дні,
Що світлим блиском сяють у мені.
Де наша липа і трава в росі
І ти ще юна при своїй косі.
Розходились при сонці по домах,
Злітав із липи полохливий птах.
Були ми двох без друзів і гостей…
Чи наша липа ще й тепер росте?
Й понині бережу я липи цвіт,
Бо саме він нагадує про слід.
Неначе сонце сходять оті дні,
Що світлим блиском сяють у мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Віталій Назарук