Як жаль, що я ще буду жити
У цьому світі, повному ілюзій.
В якому більше нíчим дорожити
І де потрібно бути все ж байдужій.
Як жаль, що я ще буду жити,
Смертельний біль пізнати не дано.
І що прийдеться все ж тужити
За тим з ким серце в небуття пішло.
І краще б забрала мене хвороба,
Яка невиліковною здається
Тоді можливо сильний біль й тривога
Погасли б в серці, що уже не б'ється...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Льолік*