Весняні промені ласкаві,
Торкнулись лагідно обличчя.
Десь у віддаленій заплаві,
Чийсь голос тихо, тихо кличе.
Відлунням він летить у небо,
Туди де хмари білі, білі.
І повертається до тебе,
Загляне в очі милі, милі.
Погладить ніжно по волоссі,
Візьме долоні тихо в руки.
Кохаю, скаже тебе й досі,
Не хочу щоб була розлука.
І очі наче ті волошки,
Усміхнено і мило глянуть.
Ти зачекай коханий трошки,
Весняні квіти не зав'януть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)