В повітрі пахне знов весною,
Підсніжник із землі проріс.
Щоб милуватися красою,
Прокинувся від сплячки ліс.
Проміння сонця гладить віти
І ніжить лагідно бруньки.
Піднявся в піднебесся вітер,
Помандрував ген навпрямки.
Через поля,великі луки,
Туди, де чути річки дзвін.
Настала Зимонько розлука,
Прошепотів тихенько він...
Защебетали птахи дзвінко,
Радіють голосно весні.
Яскраві оживуть картинки,
Луною полетять пісні..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)