http://www.playcast.ru/view/1504657/153363381fb0d26076b014d07f92dc9a47dff155pl
Весна , тендітна, розбишака юнка, сонечком грайливо усміхається на порозі,
Торкається чарівною паличкою, дзвінких, скляних струмочків, застиглих на морозі.
Розбуджує їх від зимового сну, нехай гарцюють в"юнко по шляхах невтомно, гулко,
Рекламують Весну в горах, полях, лісах,...віддзеркалюючи небеса, там, де не мулко.
Вже стали дні довші й ,ясні. Прокидаються поволі в душі дивовижні струни палкі,
Вже співають пташки, любовну пісню, чарівної панночки, оксамитової весни,
Вже квітує сон-трава й кивають радо голівками ніжні підсніжники милі й крихкі,
А вітер гуляє зі свіжим подихом, весняним... Думки без війни, Україно прости...
Та все ж пролітають вони й бринять десь там, в глибині...І стигнуть гронами калиновими,
Бо вкривається наша земля смертними одрами і вінками безсмертно-терновими...
Так хочеться жити вільно і щасливо, насолоджуватись світом чуттєво й спокійно,
Спостерігати народження нового, споглядати своє внутрішнє " Я" гармонійно.
О, Всевишній, зупини кров"яний потік! Роздай всім нам, пензлики сонячно- веселкові,
Щоб створили ми нові картини, нового життя, мирного, зоресяйного...в коханні,
В новій життєдайній країні, Україні, де говорять на рідній волошковій мові,
Де поважають батьків, де люблять дітей, де працюють на благо люди, весняно вбранні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645366
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: Макієвська Наталія Є.