Затихає вечірнє місто.
І остання йде електричка.
Хмарочос вимикає світло,
Догорає, немовби свічка.
Тихим ехом безлюдних вулиць
Я простую разом з думками.
Вітер півночі музу збудить,
Що була зачарована снами.
Роздратована, зла і сонна
Муза пише осінні вірші,
Дописавши тоді потому,
Їх підпалить, щоб стало тепліше.
Біля вогнища сяде, помріє.
Ну, а потім піде додому.
Попіл з віршів вітер розвіє,
Не читаючи їх нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645282
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Ворожеска