Елегія

Не  знаходжу  знайомого  броду
Неспокійна,  нестримна  ріка
Ти  мій  княже,  високого  роду
Я  –  гусарського  краю  дочка.

Візерунки  небачені  в’яже
Осінь  з  листя,  мов  просить  –  читай!
Я  про  тебе  намріяла,  княже  –  
Знов  приїдеш  відвідать  наш  край.

[b]Приспів:[/b]
Вночі  весь  світ  у  зоряній  облозі
Босоніж  перетну  сузір’їв  стрій
Нечутно  всівшись  на  Чумацькім  возі,
Полину  у  Чернігів  золотий.

Там  обвіяні  вітром  штандарти
Окриляють  князівські  полки
Може,  мріять  про  тебе  не  варто,
Тільки  знаю,  що  мрієш  і  ти.

Все  пронизує  трепет  чекання
Я  із  ним  нерозлучно  живу
Може,  наше  гаряче  кохання
І  тримає  цей  світ  на  плаву.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Галина Будянська