Коли уже й Одеса в прапорах,
Жовто-блакитних, наших, українських,
Приходить, значить, та свята пора,
Що змінить завтра Україну, дійсно.
То є історії великий час,
І вороття нема уже старому.
Невже Всевишній зглянувся на нас
Й свободі теж не буде вже кордонів!
Горджуся я й радію заодно,
Ну, як же без Одеси нам, без мами,
Бо людям не буває все одно,
Яким давно є волі в нас замало!
Наш батько Київ знов зібрав народ
В одинадцяте на Майдані Віче,
І кожен, хто прийшов, є патріот,
Бо страх забув і не упав у відчай.
Під владою горить ускрізь земля,
Народним гнівом повниться повітря,
Воно всі рани людям позціля.
Ніякий час події ці не зітре.
Шумлять одеські вулиці, киплять,
І сонце з одеситами радіє,
Не хоче Україна короля,
І це в душі народжує надію!
17.02.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645189
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)