На світі же так радісно було,
Дерева й квіти все цвіло,
І літом золотилось жито в полі,
Вода безжурно билась в джерело.
І все це зникло одночасно,
Ніби ніколи й не було.
Тут промайнулася завчасно
Лиха біда зайшовши у село.
А це була війна,така страшна й кривава.
Це була гостя зла,ніхто не ждав її.
Забрала та війна усе, що мала
Людина десь на тій святій землі.
Та погибали тисячі й мільйони,
За кровну, рідну матінку свою.
І проливали кров свою солдати,
Від рук фашистів у бою.
П'ять літ усе оце тягнулось,
Поразки та невдачі були в нас.
Та ми здобули перемогу,
І привітайте тепер нас.
Й вітаємо ми ветеранів,
Щорічно в цей знаменний день,
І до вогню кладем тюльпани,
Й співаєм радісних пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645183
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Сирота Анастасія