Чорні тополі високі
Штрикають хмари над ними,
Ті ж через рани глибокі
Плачуть дощами сумними.
Лютий цих хмар не лікує,
Кінчились в нього морози,
Місяць тому й не лютує,
Плаче, кінчились погрози
Знищити все, що навколо,
Землю укрити снігами,
Тож виглядає він кволо
Й плачуть тож хмари дощами.
Хмари тікають за обрій,
Сонце на небі панує
І на землі нашій добрій
Подих весни кожен чує.
Хмари вернуться з дощами,
Зросять поля і городи
Й знову подружать із нами
Доброї ради погоди.
18.02.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645099
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Георгій Грищенко