Колись обірветься дзвінка струна,
У безголосся світ піде під вечір.
Ота між нами виникне стіна,
Що дар нам принесе від холоднечі.
Не варто польку грати на струні,
А краще вальс і бажано Шопена.
Тоді козак, тоді ти на коні,
Життя твого перед тобою сцена.
Ти так заграй, щоб зберегти струну,
Щоб струнні звуки зачепили серце.
Піснею стрінеш не одну весну,
Тоді вона заграє тобі скерцо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645096
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Віталій Назарук