Різдво без тебе. Без тебе Різдво.
А так вже звично додому їхати.
І так вже звично, що замело
Дорогу, вікна і під'їзди.
В Різдво без тебе так дивно бути.
Не шукати за містом мережі.
Твій голос заспаний в трубці не чути,
За ранок весь додзвонившись нарешті.
Не бігти в крамницю за чимось смачненьким,
Під пледом до третьої фільм не дивитись,
І, зранку, розплющивши очі легенько,
Гадати, що може тобі зараз снитись.
Оцього тепла. Вечері на двох.
Отих невеликих промінчиків світла
Мені так бракує. Хай вибачить Бог.
Бракує душі, що була вже, як рідна.
07.01.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Robbery